Біохімічні властивості меду
Хімічний склад меду залежить від того, з яких рослин зібрано нектар. В нього входять глюкоза, фруктоза, сахароза, білкові речовини, ферменти, органічні кислоти, мікроелементи, вітаміни, воді і ін.
Кількісне співвідношення перекислених інгредієнтів коливається залежно від кліматичних і ґрунтових умов.
Основною складовою частиною зрілого меду є інвертований цукор в якому міститься 40% глюкози і 35% фруктози. Чим більше такого цукру в меді, тим він цінніший, так як легше засвоюється в організмі.
Засвоюванню вуглеводів також сприяють вітаміни B1, B2, B6, E, K, C, фолієва кислота і ряд мікроелементів: алюміній, бор, залізо, йод, калій, нікель, олово, осмій, свинець, сірка, титан, фосфор, хлор, цинк, хром. Крім того, мед багатий на органічні кислоти: яблучну, вітамінну, лимонну, молочну, щавелеву. Його постійною домішкою є квітковий пилок, за рахунок якого він і збагачується вітамінами і білковими речовинами.
Бактерицидні властивості меду визначають за часом зберігання в ньому кусочків м’яса і м’ясних продуктів. Зрілий мед зберігає їх протягом декількох років. Термін зберігання м’яса залежить від щільності меду: чим вона вища, тим більший термін. Мед зі щільністю вищою за 1,45г/см3 гарантує зберігання м’ясних продуктів більше місяця. Однак при його нагріванні вище 50°C бактерицидні властивості знижуються, а вище 70°C — практично пропадають.
|
